СУДОВА ПРАКТИКА

Періодичне спільне проживання сторін і реєстрація місця проживання у спірному будинку не є

підставою для застосування до спірних правовідносин

положень статті 74 Сімейного кодексу України.

Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 383/49/19.

Дана справа розглядалася Бобринецьким районним судом Кіровоградської області під головуванням судді Адаменко І.М.

Обставини справи:

Громадянин М. звернувся до суду з позовом до Громадянки А. про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у спільному майні.

Позов обґрунтовано тим, що з 2005 року проживав з відповідачкою однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільний побут та господарство. За час спільного проживання у них народилися діти. Також зазначив, що за час спільного проживання з відповідачкою було набуто майно,  житловий будинок та земельна ділянка, які придбані за сумісні кошти.

На час звернення з позовом до суду спільне проживання з відповідачкою неможливе, остання майже постійно перебуває за межами України, а малолітніх дітей залишила на його утримання.

Посилаючись на те, що будинок належить йому та Громадянці А. на праві спільної сумісної власності як майно, набуте за час спільного проживання однією сім`єю чоловіка й жінки без реєстрації шлюбу, однак відповідачка не визнає цього факту, просив суд встановити факт їх проживання однією сім`єю та визнати за ним право власності на частину вказаного житлового будинку.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області  в позові відмовлено в повному обсязі з підстав, що періодичне спільне проживання позивача та відповідачки не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в розумінні ст.74 СК України без наявності інших ознак сім`ї, крім того, позивач не надав належних та допустимих доказів придбання спірного майна внаслідок спільної праці та проживання однією сім`єю з відповідачкою у період придбання будинку.

Кропивницький апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, зокрема, не звернув уваги на те, що матеріали справи свідчать про проживання Громадянина М. з Громадянкою А. однією сім`єю без реєстрації шлюбу з березня 2005 року по 12 травня 2006 року - часу придбання спірного будинку, скасував вказане рішення та ухвалив нове рішення про задоволення позову Громадянину М.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, судді Верховного Суду зазначили, що Громадянин М. не довів наявність між ним і Громадянкою А. відносин, притаманних подружжю та не надав доказів спільного проживання, ведення спільного господарства, спільного бюджету, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовної вимоги про встановлення факту проживання його та Громадянки А. однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Верховний суд вказав, що Бобринецький районний суд Кіровоградської області правильно зазначив, що періодичне спільне проживання сторін і реєстрація місця проживання у спірному будинку не є підставою для застосування до спірних правовідносин положень статті 74 СК України.

Факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 712/7830/16-ц (провадження № 61-28377св18).

З урахуванням того, що Громадянином М. не надано доказів на підтвердження факту ведення сторонами спільного бюджету, придбання у спільну власність майна за спільні кошти, Бобринецький районний суд Кіровоградської області обґрунтовано відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання за ним права власності на частину житлового будинку.