ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ»

Закон України «Про основні засади житлової політики» № 4586-IX набрав чинності 15.02.2026 року 

 Документ визначає нові підходи до формування та реалізації житлової політики в Україні. Його метою є створення умов, за яких громадяни матимуть реальні можливості для вирішення житлового питання шляхом оренди або набуття житла у власність.

Документом передбачено впровадження нової системи забезпечення громадян житлом, зокрема через розвиток соціального та службового житла, створення спеціальних житлових фондів, а також запровадження доступних фінансово-кредитних механізмів підтримки будівництва та придбання житла, залучення інвестицій у будівництво та модернізацію житлового фонду.

Основні новації Закону України "Про основні засади житлової політики":

Скасування радянських правил.

Житловий кодекс 1983 року більше не діє – нові правила замінюють стару систему. Чинними залишаються лише статті 31–42, 43–46, 47–49, 51–53, 57–60, 71, 72, 127–1322, що продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

• Впровадження системи соціального та доступного житла.

Запроваджуються нові механізми: соціальна оренда житла, оренда з правом викупу, доступні кредити на житло (іпотека, лізинг).

• Започаткування єдиної цифрової системи відомостей про житловий фонд України.

У межах реформи створюється Єдина інформаційно-аналітична житлова система та реєстр житлових потреб, де зосереджуватимуться дані про наявне житло, черги, подані заявки та відповідні програми і фонди. Це забезпечить прозорий облік житлового фонду і розподілу підтримки.

Черга на житло зберігається, але функціонуватиме в цифровому форматі. Усі заяви оброблятимуться через єдину систему, що дозволить автоматизувати процес, мінімізувати вплив посадових осіб і пришвидшити розгляд. Громадяни зможуть відстежувати свій статус, отримувати пропозиції та користуватися відкритою інформацією про житлові програми. 

• Заборона приватизації службового та комунального житла.

Нове житло, яке утримується державою чи громадою, не можна буде просто приватизувати як раніше. Це зроблено, щоб державний житловий фонд та житловий фонд територіальних громад зберігалися та використовувалися за своїм цільовим призначенням – для забезпечення житлом тих, хто цього потребує.

Встановлення пільг для вразливих категорій.

Для окремих категорій громадян – наприклад, осіб, які виходять з інтернатів чи сиріт, – передбачені конкретні строки й механізми забезпечення житлом (тимчасовим або соціальним), а також пільгові умови для кредитів на житло.

• Участь громадськості та прозорість процесів.

Забезпечується доступ громадськості до інформації про житлові фонди, їхній стан і порядок розподілу, щоб не було закритих списків і непрозорих черг. 

Що це означає для громадян:

• Забудеться практика застарілих черг на житло – замість них запрацює цифрова прозора система;
• Цифрова система розподілу житла забезпечить повну прозорість процедур, унеможливить суб'єктивне втручання, скоротить бюрократичні бар'єри та істотно зменшить корупційні ризики, пов'язані з прийняттям рішень;
• З'являться нові можливості для оренди доступного житла та його викупу згодом;
• Державна підтримка (пільги, кредити) стане більш структурованою і конкретною.